Сперечаються в нестямі –
Хто на світі класний харч?
Наше сало, що “з цицами”,
Чи заморський помаранч?
Помаранч насівся кібцем:
Сало – некультурно… Пхе!
Бо без чарки та без хлібця
Воно тлусте і тупе.
Сало кинулось в атаку:
- Ах, ви ж, кінські кізяки!
Помаранч їдять макаки,
Наше сало – козаки.
Помаранчі – контрибуція,
З салом в шахтах мужики,
Ви – у шлунку революція,
Салом в’яжуться пупи.
Помаранчевії сни
Тепер сняться НАТО.
Я підтримую штани,
А ти, рудий, Штати…
…Довго сварка та шкварчала
Поки дід прийшов на ланч:
- Як мені не їсти сала,
То лягай – і помаранч…
ЗРІВНЯЛІВКА
Уже б грошву не гріб Лаврін,
Та жили рве адреналін.
Щоб ще зажерти і не знає,
Та всіх земля сира зрівняє.
На митниці трусять мощі,
Й дядька запитали:
- Що везете в “Запорожці”?
- Вісім метрів сала.
Як у вусі тихо стало
Та й – розлігся регіт:
- Що ж ви, дядю, тепер сало
Із слонів дерете?
- Та й дурні ж бо ви, кацапи, -
Образився дядько,
Вам би тільки гроші цапать
І пиячить з дяком.
Жити тяжко в нашім краї,
Хліб взяли в облогу,
Тож кабанця припинаєм
За заднії ноги.
А корито, де вже пувсто,
Тягнем з перед рила,
Тож і сало хоч не тлусте,
Зате – як вітрило.
До Москви послали люди
Мене – остолопа,
Може, хто це сало купить
Собі на салопа.
Чи на краги, чи на лапті…
Та й мене похмелить.
Може, Путін в білій хаті
Килимком простелить?..
Вже б її хвороба била,
Жизню нашу свинську!
Щоб отак дядьки ганьбили
Сало українське.
|