В КУРСІ ДЄЛА
Виступайло на трибуні файно агітує,
Мовляв, “Наша Україна” щастя всім готує.
Буде вам бензин і м’ясо – хлопці не зівайте! -
Ви нам тільки всим селом голоси оддайте…
Розсупонивши краватку та хильнувши квасу:
- А нащо вам, люди добрі, те сало і м’ясо?
Ні, не салом треба жити. Подивіться вище:
Ми асфальтівку кладемо вам на кладовище…
Щоб Європа побачила і запєчатлєла,
Що не роблені ми палцьем, ми теж в курсі дєла!
…Отак співав на трибуні голова сільради,
Тож громада в “курсі дєла” як голосувати.
СЛОВО ДІОГЕНА
Хлопці – лоботряси (ще діди казали:
Під носом посіялось – на ум не оралось),
У порожні бочки завзято гамселять –
На дебіла душу – десять тисяч децибелів.
Раптом з бочки тої, мов горобчик з проса,
Вискочив лисенький “бомж”, а чи філософ.
Ні, таки філософ, зветься Діогеном:
- Що за громовисько, бій під Карфагеном?
- Це не бій, папашо, Майдан дає чаду,
Так ми обираємо нині нову владу.
- Ет, лоби чубаті, ви дійшли до точки -
Добувать правителя з іржавої бочки. |
