Аграрний міністр пан Баранівський
Обіцяв селянам помаранчеве пальне.
Хлібороб лихої днини
Приплентав до міста,
За плечима не торбина –
Чимала каністра.
- Люди добрі, не на чарку
Прийшов до міністра,
Помаранчеву солярку
Хай наллє в каністру.
Нам би крапельку пального
Помаранча масті
А тоді б уже і того…
Помирати в щасті.
|
У парламенті обрали неофіти
Народного прем’єра – свого вщент.
А ще у нас один на білім світі
Заслужений народний президент.
І судді й прокурори теж народні,
Народні олігархи деруть рот.
Лише народ якийсь-бо ненародний –
Не повезло “народним” на народ.
Ж У К И
Новій владі – не завада
Мельниченкові “жуки”,
В кабінеті всі канапи
Замінили гамаки.
|
