ІЗ ЛИСТА ПРЕЗИДЕНТУ

Не хочу ні влади, ні статку, Ні в банку “зеленої” суми, Мені б тільки Вашим стати Хоч дрібненьким кумом.

  Г У Б Е Р Н А Т О Р
Петя вже в губернатори пнеться, Лише дідько тому хіба рад. Будуть шахти вугільні донецькі Добувати йому шоколад. Шахтарі на збіговисько вийшли: - Лиху маму твою розтуди!.. Хоч мордякою Петя і вийшов, Але руким гребуть не туди… Ой, шахтарики, славні трудяги, Чи не знаєте звідки той дим? Коли піде царю на “бодягу”, - То пошле кума папою в Рим.

  ГАРБУЗЯЧИЙ ФАКТОР
Нині гарбузячий фактор, Гарбузяка – ген, в тузах, Як не кум – то й губернатор, - Всім підносять гарбуза.

ПРИВІТ З ДАЛЕКОЇ КУБИ
Дядю Вітю! Ми – з привітом З далекої Куби. Любим Вас і Ваших діток, І Фіделя любимо. Він нас, Діток Чорнобиля, Лікує й голубить, Наче йому Україна Миліша за Кубу. А Ви двоє З тим ковбоєм – Крокодилом Бушем, Пнетесь з Куби дорогої Витрусити душу. Ой, не пніться, Дядю Вітю. В горе – демократи, А навчіться краще діток, Як слід, лікувати

    ЗАВАРИВ КАШУ

Майже казка
- Пугу-пугу! – лине птахом, Дума в козаків сумна. Варять кашу-саламаху, Та кебети геть нема. Ложечка – не зброя наша, Та і порох – не пшоно, Тож не вариться їм каша, Животи бурчать давно. Глядь, а лугом-перелугом Височенький йде чумак, Гарний з виду козарлюга Тільки лисий, як чума. - Кашу заварю вам, - каже З перчиком та часником. Сало на пузах зав’яже… Маю я на те диплом. Понад Лугом - дим багаття, Люд чубатий зголоднів. Січове присіло браття: - То давай, що в казані! Як сьорбнули того дива: - Оце каша, Боже збав! Враз роти перекосило, Оселедець рогом став. - Ах ти, клятий басурмане, Зварич ти, а не чумак. Де дів сало і сметану? Покажи диплом, чувак! - Та не маю я диплома, Бо забув його удома!.. Козаки паски вхопили, - Було п’ятам і кучмі… Так за кашу тую били, Наче Шмуля у корчмі. Лупцювали довго й смачно Магістра по каші: “З козаками будь обачний, Знай порядки наші!” Тікав Лугом, понад води Та полем і яром… … Нині у міністрах ходить – Цей кашу заварить.

ОТАКА КАША
Як вирувала вся країна І заварилась з помаранчу каша, Вони клялися: “Наша Україна”! Тепер сміються: “Україна – наша!”

 

Назад Вперед