Чи лихий під тином
Щось дурне сказав, -
До Петра і Клима
Забрела коза.
Ну, то й біс із нею –
Добрий буде харч!
Та кізінька, теє…
…Масті – помаранч.
“Скільки ж козеняток
Я тепер продам,
Добрий буде взяток,
Стачить всім козлам…”
Думалось так Климу,
Але тут – Петро:
- Не пускайте диму,
Це – моє добро!
На лиху годину -
Кізка на межі:
Половина – Климу,
Інша – хоч відріж.
Спродав Петро хату,
Десь в район ходив,
І козу цибату
В Клима відсудив.
Клим, заклавши хату,
Та город в лозу:
Дав судді “на лапу”
Й одібрав козу.
Соромно народу
За оту бузу:
Вся країна водить
По судах козу.
|
Ох, життя… То вверх кида,
То змете на смітник.
Сам районний голова
Ходить в безробітних.
За що ж лиха він зазнав,
Що там відчибучив?
- Два портрети, - каже, - мав
“Народного” й Кучми.
Та вломився в кабінет
Губернатор – шкурник
І як гавкне: “Ану, геть;
Викинь того дурня!”
Чую серденьком – хана,
Зараз вломить роги.
- Кину дурня до лайна,
Та скажіть якого?..
Нині я – вже не секрет –
Чинам не підзвітний,
Через клятий той портрет
Ходжу в безробітних.
ВАЛОВИЙ ПРОДУКТ
ВВП росте на дріжджах,
Тільки що воно за фрукт?
Валить бабу Ганну з ніжок
Клятий валовий продукт.
Що там влада наваляла?
В чий добро змела закут?
Що вкраїнців валить валом
Злиднів валовий продукт.
|
