С Л Ь О З И 
“Д Е М О К Р А Т І Ї”
 Ненці народного депутата України
 Нестора ШУФРИЧА

Дожили, друже – козаче, -
Прийшли “демократи”!
…По телеку гірко плаче
Стара сива мати.

Бо щодня її тягають
До прокуратури,
І глузують, і здирають
Із матері шкуру.

Може, жінка несвідома –
Вкрала сало з бодні?
Ні, синок її – відомий
Депутат народний.

Добрий хлопець, хоч із перцем,
Правду в очі хвище,
Не загляда самодержцям
Ні в зуби, ні нижче.

Із Києва – телеграма
Прокурору в область:
Тому навіть рідну маму
Посадить – за доблесть.

І тріщать людськії шкури -
Йде демократура.

Отак наші “демократи”
Помстились за сина.
На весь світ ридає мати,
Плаче Україна.

	

	Н А  Д А Ч І

Наш глава – така вже вдача – 
Чоловік ліричний,
Повіз Путіна на дачу,
В музей історичний.

     - Ось такими товкачами
     Товкли колись жито.
     Є ціпи поруч з серпами –
     Уся старожитність.

Черепки і диво-збруя
Для прадавніх коней,
Три макітри, стара зброя
Ще й сиві ікони.

     Сам оці горшки збирав,
     Клуні і стодоли…
     А тепер, чим Бог послав, -
     Просимо до столу.

Пили кріпку, їли сало,
Помаранч і здобу.
- Що в музеї, - запитали
Руський цар вподобав?

     Той після ковбаски з перцем
     Потягнувся сито:
     - Большє всєго мнє до серця
     Розбите корито.
	
   “КРИВОРІЖСТАЛЬ” 
Кипить в печах святий метал,
Мов люди на Майдані,
В яке ж то діло піде сталь –
Полуги чи на кайдани?..